Думаю, практично кожного абітурієнта, а тим більше студента факультету журналістики якщо не бентежить, то, принаймні, цікавить питання: чи зможу я працювати у професії, яка почасти потребує в тому числі витримки, морально-психологічної стійкості, фізичних навантажень?

 Наша студентка Іванна Герасимчук вже близько півроку все це вже перевіряє що називається на собі, успішно поєднуючи навчання і роботу на одному із міських телеканалів. Вона кожен день, як кажуть телевізійники, працює «в полі», в редакції інформаційних програм, потрапляє на різні локації і в різні ситуації. Далі – експрес-інтерв’ю з нею нашого кореспондента Юлії Гладун.

– Іванко, з якими труднощами ти зіштовхнулась,ставши телерепортером?

– Насамперед я не знала, як готувати закадрові тексти. Адже достатньо рано прийшла на телебачення і, думаю, цьому ще будуть нас вчити на подальших курсах. У телевізійній «інформаційці» при підготовці сюжету є певна структура – підводка,закадровий текст, синхрони, стенд-ап, плашки тощо – за якою ти мусиш готувати тексти. Також проблемою була начитка текстів: у нас є україномовні і російськомовні випуски на каналі, й інколи важко «переключитися». Найважчим, але разом з тим і найулюбленішим були стріми – прямі включення. Тільки уявіть собі: ти вперше у житті перебуваєш в епіцентрі подій, і саме на тобі лежить велика відповідальність максимально об’єктивно донести інформацію телеглядачеві. Але як би не було боязко, ти повинен тримати себе в руках, бути сильним і зовні і всередині.

- Як тобі вдаєтьсяпоєднувати роботу і навчання?

         – Зізнаюсь: мені важко, але я намагаюсь зробити так, щоб у мене все виходило.

– Чому в першу чергу мають приділяти найбільшу увагу майбутні телевізійні репортери?

– Думаю, начитці, мові (дикції), тому що не всюди тебе можуть виправити (особливо якщо випуски україномовні). Надважливо в цій сфері – чиста, гарна мова, вміння правильно формулювати думки. А для цього треба багато читати, причому вголос.

– Ну й наостанок ще кілька порад майбутнім журналістам.

– Не боятися! Лізти у всі трешові зйомки. Минулого тижня, наприклад, під час конфліктної події на одному із одеських пляжівмені погрожували… автоматом. Місяць тому я брала інтерв’ю в…ув’язненого.Він лежав обличчямдо підлоги, у кайданах, поруч стояв спецпризначенецьз автоматом, і я ставила запитання:«Скажіть, будь-ласка, а чому ви втекли? Що вас не влаштовувало в колонії?».

До порад можу віднести і наступне: вчити політичні, судові процеси, перепитувати у людей, якщо щось не почув чи не зрозумів. Не бійтеся здатися якимось нетямлячим. Бо головне – зробити гарний матеріал.

– Дякую, Іванко, подальших успіхів тобі!

– Дякую!